«Розвиток ситуації не дає шансів уникнути адекватних дій»

Мельніков Сергій
01.03.2011
Доброго вечора, Віктор Михайлович! Учора на Першому національному телеканалі я бачив Ваш виступ. Незважаючи на дії провокатора, Ви прийняли вірне рішення, що не стали сипати бісер перед свиньми. Зрештою, Ви всеодно були найпереконливішим серед усіх присутніх, бо говорили мовою аргументів. У мене до Вас запитання, чи читали ви книгу Петрова К.П. "Тайны управления человечеством"? Не зважаючи на "плоску" і інтригантську назву, автор від кола ідейних осіб в Росії намагається дати пояснення пануючому на сьогодні світогляду, в результаті якого існують "панівні" прошарки суспільства, та їм "підлеглі", що є загалом несправедливим. Багато суперечливого, проте в контексті прочитання цієї книги, до Вас у мене теоретичне запитання (більш компетентних у сфері фінансів я, принаймі, не знаю): чи можливе функціонування економіки країни без відсотків? Тобто, чи можливо індикативно прибрати фукцію грошей "як товару", залишивши лише функцію "як засіб обігу" і цим унеможливити (або хоча б послабити) дії таких наслідків як інфляція, превалювання невиробничого сектору та як наслідок непропорційного розподілу виробленого продукту між виробниками і "посередниками"? Буду вельми вдячний за хоча б короткий коментар. Дякую.

Віктор Пинзеник: Шановний Сергію! Дякую за питання. Не знаю, що Ви маєте на увазі під єдиною функцією грошей. Якщо мова йде про кредити, то було б нерозумно мати на рахунках банківської системи сотні мільярдів і не використати їх для розвитку власної економіки. Не зачіпаю складну проблему такого переходу, бо гроші матеріалізовані (активи банків). Очевидно, Ви мали на увазі інше – кошти мають надаватися без відсотків. Але тоді все одно плата буде тільки тіньова. І привласнюватися вона буде банками і позичальниками. І чим більша інфляція, тим більша сума коштів громадян та економіки буде не прозоро розподілятися між «обраними».
Очевидно, що ми повинні вийти на світові стандарти процентних ставок. Але для цього мусимо зійти з магічної цифри 10% інфляції в рік і вийти на 1-2%, а то й наблизитися до 0. Не самі гроші, а їх кількість в обігу визначають розмір інфляції.
Проблема непропорційного розподілу існує. Інструменти боротьби з цим треба шукати в іншій площині.
Головний напрям – свобода вибору, що забезпечується конкуренцією. На конкурентному ринку валюти громадян надурити неможливо (за винятком окремих «збоїв», подібних до кінця 2008 року). Але частіше ми маємо приклади іншого роду, наприклад у аграрному секторі. Який вибір є в українських селян, коли немає вибору серед покупців? Конкуренції немає або майже немає, система заготівлі (конкурентна система) відсутня. Розвинутого оптового ринку немає. Це діяльність на удачу (пощастить, не пощастить), не знаючи, хто купить і за якою ціною. Турбота про свободу вибору – головний аспект проблеми. Але не єдиний. Квоти на зерно. Коли не можеш вільно розпоряджатися виробленим, не маєш вибору. Зрозуміло, де осідають доходи. Спеціальний режим ПДВ на зерно – це додатковий податок на українських селян. Є дуже багато інших причин, усунення яких дозволяє вирішити проблему непропорційного розподілу виробленого продукту.

Останні коментарі:
Новий коментар
Ваше Ім'я:*
Тема:*
Коментар:*
CAPTCHA
Введіть слово з малюнка *:
* - обов'язкові поля

Звернення громадян
П.І.Б*
Текст звернення*
E-Mail*
CAPTCHA
Введіть слово з малюнку*: