«Розвиток ситуації не дає шансів уникнути адекватних дій»

Небайдужий львів'янин
16.02.2012
Доброго здоров'я, Вікторе Михайловичу!
Хотів би дізнатись Вашу думку з приводу таких питань.
Чому в багатьох країнах-боржниках зовнішні запозичення не сприяли належним чином вирішенню економічних проблем та навіть ускладнили їх?  Головна проблема тут – у обсягах запозичень та невірній  ідеології (чи навіть неефективності) подальшої макроекономічної політики (фіскальної її складової)? Чи можливо шляхи вирішення (резерви) з самого початку потрібно було шукати власними силами (врешті-решт інструментарій економічної політики, навіть зважаючи на об’єктивні обмеження, є досить гнучким та ефективним) цих країн – поступитись можливо нижчими за очікувані (за рахунок зовнішніх запозичень) темпами економічного зростання в найближчий час, таким чином, не зіткнувшись із набагато складнішими проблемами, унаслідок взяття на себе обтяжливих зобов’язань?
Аналізуючи розвиток подій в країнах-членах ЄС, складається враження, що уряди країн-боржників лише від недавнього часу почали усвідомлювати, що перманентне рефінансування зовнішніх боргових зобов’язань – це шлях в нікуди. А чи не запізно?
Наскільки істотно, на Вашу думку, заходи країн, спрямовані на скорочення зовнішніх боргових зобов’язань, позначаться на уповільненні загальноекономічної динаміки у них, і наскільки це може ускладнити розвиток світової економіки в подальшому?

Наперед Вам вдячний.

Віктор Пинзеник: Це не перший варіант відповіді Вам. Бо за, здавалося б, простотою питання стоїть надзвичайно багато аспектів. А я не хочу перетворювати відповідь у підручник чи книжку. Тому зачеплю окремі аспекти.
Я б не ділив борги на внутрішні чи зовнішні. Будь-які борги - проблема. Зовнішні борги мають відношення і впливають на обмінний курс, а іноді (це сталося у нас) можуть спричинити і серйозні проблеми у банківському секторі.
Відмовитися від життя в борг ніколи не пізно. Краще раніше. Якщо не хочете - життя змусить чи кредитори. Ніхто нікого у світі утримувати не буде.
Борги (ми говоримо про публічні або державні) я б порівнював із наркотиками. Можна сьогодні створити ілюзію доброго стану і навіть робити це тривалий час. Але колись настане похмілля. Ніхто не має права (це стусується політиків) годувати людей ілюзіями. Сьогодні, можливо, ми прискоримо зростання економіки, позичивши гроші, але що буде завтра?
Нагадаю, за підсумками 2012 року з урахуванням зростання у 2010, 2011 роках Україна не подолає "провал" економіки у майже 15%, отриманий у 2010 році. Ми ще не вийдемо на рівень 2008 року.
Стабільне економічне зростання мають забезпечити наростаючі інвестиції. А передумова для них - сприятливий інвестиційний клімат.

Останні коментарі:
Новий коментар
Ваше Ім'я:*
Тема:*
Коментар:*
CAPTCHA
Введіть слово з малюнка *:
* - обов'язкові поля

Звернення громадян
П.І.Б*
Текст звернення*
E-Mail*
CAPTCHA
Введіть слово з малюнку*: