«Суспільство має платити не за кризу, а за вихід з неї»

Без права на життя
29.12.2014
Щойно народившись, закон про Державний бюджет на 2015 рік не має права на життя. І справа навіть не в тому, що в матеріалізованому вигляді ще не скоро депутати парламенту побачать те, що вони з «легкої руки» Уряду «наваяли» в нічному голосуванні. Сутнісні речі набагато проблемніші. 
Якщо говорити простою мовою, то бюджет є документом, що визначає, кому і скільки належить дати у 2015 році. Коли роздавали на 2015 рік, «забули» чи просто не захотіли подивитися, а чи є що роздавати. А виявляється: для того, щоб роздати те, що запропонував Уряд, бракує «дрібнички» - близько 200 млрд. грн. Професійною мовою це називають дефіцитом бюджету. 
Проведемо нескладні підрахунки. Нестачу коштів, як різницю між доходами і видатками Уряд визначив у 64 млрд. грн. Але частину видатків «забули» показати як видатки. Такі видатки передбачені законом, але у підсумку видатків їх немає. А таких видатків набирається на суму 88 млрд. грн. Це кошти для «Нафтогазу України», на невизначені підприємства ПЕК, рекапіталізацію банків та Фонд гарантування вкладів. Причому, по більшості з цих напрямків Уряд має право перевищити названу в законі суму. А є ще видатки, включаючи ті, що мають бути здійснені відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини, які передбачено здійснити не грішми, а папірцями (векселями) - майже 8 млрд. 
Далі. Законом передбачено зростання доходів загального фонду держбюджету більш, ніж на 50%. Коректність такого порівняння доходів 2015 року спотворює зарахування значної частини прибуткового податку до держбюджету та феноменальне зростання надходжень від НБУ (у 2,9 рази – з 22,8 до 65,4 млрд. грн.). Якщо не брати їх для оцінки динаміки та не враховувати додаткові надходження від зміни податкового законодавства, включаючи тотальне оподаткування імпорту в розмірі 10% і 5%, набігає цифра зростання у 25%. 
У розрахунках бюджету закладено падіння економіки (ВВП) на 4,3%, а зростання споживчих цін та цін промисловості відповідно на 11 і 14 відсотків. Щось тут негаразд. Або інфляція в нас буде у кілька разів більшою, або нам звідкись «впаде» бурхливе економічне зростання. Через ці обставини доходи бюджету, за моїми підрахунками, завищено на 30 млрд. грн., а значить на відповідну суму треба збільшити дефіцит бюджету. Набігає 190 млрд. (64+88+30+8) + невизначена законом сума на розсуд Уряду. Зазначу, що це враховує зміни до податкового та бюджетного законодавства, поданого разом із проектом бюджету, а також не бере до уваги те, що НБУ не підтвердив можливість трикратного збільшення перерахувань. 
Другий принциповий момент. Необхідна реалізація цілої системи рішень для розв’язання проблеми бюджетного дисбалансу. З тим, щоб у бюджеті роздавалися не «дірки від бублика», а реальні кошти, реальне фінансування, що буде спрямовано отримувачам. Серед таких рішень мають бути податкові. Уряд подав такого роду рішення. І чимало з них варті уваги та схвалення. Але розв’язати проблему серйозного державного дисбалансу, зачіпаючи лише доходи, неможливо. Якщо підсумувати видатки зведеного бюджету 2015 року, пенсійного та інших соціальних фондів, приховані видатки, видатки, зумовлені нескасованими «творами» популізму (законами, що приймалися протягом останніх 20 років і ніколи не виконувалися через неможливість такого виконання), набігає видатків у 2/3 річного ВВП. Я не уявляю функціонування економіки, де рівень податків і зборів може бути на такому рівні. Абсолютно очевидно, що основна частина рішень має стосуватися не доходів, а видатків. Так, це непрості, складні в політичному плані рішення. Дуже легко і просто займатися популізмом. Набагато важче усувати наслідки породжених ним рішень. Але країна доведена до такого масштабу проблем, який не залишає нам вибору. Безпечних способів виконання державних зобов’язань (фінансування видатків) уже немає. Нам уже тривалий час не позичають на зовнішніх ринках. Єдиним каналом зовнішніх позик для Уряду залишився МВФ та пов’язані з ним інституції. На внутрішньому ринку домінуючим партнером Уряду став НБУ. Нефахівцям зрозумілі загрози такого партнерства. 
Рішень у цій площині робити не хочуть. Не робить погоди один із законів, поданий урядом, що викликав неоднозначну реакцію в парламенті, бо він проблеми не вирішує. Потрібні системні, фундаментальні рішення щодо скорочення видатків.
Момент третій. Немає сенсу говорити про інструментарій рішень щодо видатків там, де вперто не хочуть бачити проблем, а відповідно, адекватно діяти. Але доводиться привернути увагу до тієї сфери, де скорочення видатків є останньою справою. Ідеться про проведене в законі рішення щодо реального зменшення мінімальної зарплати та пенсії (через припинення індексації). В економічному плані такі дії не вирішують проблему, а лише відкладають її (бо зростання цін все одно колись має бути враховано в розмірі прожиткового мінімуму). Але є моральний аспект, коли першочергово переклали проблеми на найбідніших. 
Я не вперше стикаюся з ситуацією, коли про проблеми країни не хочуть чути. Нинішня – не виняток. Хоча зараз ситуація значно складніша, ніж була ще рік чи два тому. «Гуркіт грому» все ближче і сильніше. А чути його все одно не хочуть. Дуже шкода, бо кожен місяць затримки вимагатиме прийняття все складніших рішень. Нам їх не уникнути. Не можна закрити очі й затулити вуха та сподіватися на те, що пронесе. Влада зобов’язана діяти. І найкращим подарунком влади у новому році мав би стати збалансований пакет рішень, в тому числі новий, збалансований бюджет на 2015 рік, які б давали сигнали впевненості в майбутньому. Українці не просто заслужили цього. Вони це вибороли.

Останні коментарі:
Новий коментар
Ваше Ім'я:*
Тема:*
Коментар:*
CAPTCHA
Введіть слово з малюнка *:
* - обов'язкові поля

Архів новин
Для пошуку в архіві новин - оберіть
потрібну дату
 Травень 2016 
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5